ptisa_kiwi (ptisa_kiwi) wrote,
ptisa_kiwi
ptisa_kiwi

київ зараз:(

Їхала в метро. І серед суцільного потоку інформаційного сміття промайнув вагон де замість реклами були фотографії нічного міста. Світлини, безперечно, зроблені на високому рівні майстерності і з художньої точки зору  дуже гарні. Але…

Але дивлячись на них я чомусь згадувала телевізійні картинки з дитинства коли показували якійсь Нью-Йорк чи Чикаго. «Нєбаскрьоби- нєбаскрьоби а я малєнькій такой…» А тепер моє місто стає дуже схожим на ті картинки. Такі самі хмарочоси і вогники вночі до самого обрію і далі. Кожен вогник це вікно квартири, за кожним – родина. Люди, люди, люди, дуже багато людей. І всі ці люди зовсім не відчувають один одного, кожен сам по собі, вони спілкуються перебуваючи в різних  вимірах реальності. Кожен не знає і не розуміє що йому потрібно і не знає що потрібно іншій людині. Так не повинно бути.

Якщо наша планета є єдиним організмом де все пов’язано і нічого не відбувається без наслідків, то з чим можна порівняти велике скупчення людей-клітин, що постійно збільшується, де кожна клітина сама по собі? На думку спадає одне  - ракова пухлина. Ракова пухлина – клітини з’їхали з глузду, забули, хто вони і більше не виконують своїх функцій, і, навпаки, шкодять організму. Які перспективи: або злоякісна пухлина поширюється і організм гине, або, за дуже рідкісним виключенням, пухлина відторгається і з’являється шанс жити далі.  

Люди не мають жити в великих містах. Це неприродно. Цього не треба.

Мабуть, в мене таки депресія, якщо дивовижної краси фотографії радного міста викликають асоціації з раковою пухлиною.


фото http://interesniy-kiev.livejournal.com/3455120.html


Tags: Киев, моё
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments