ptisa_kiwi (ptisa_kiwi) wrote,
ptisa_kiwi
ptisa_kiwi

Я народилася в Радянському Союзі. Це така велика, багата і процвітаюча країна, і все-все в ній найкраще. Так мені казали. А ще вона найвеличніша з усіх країн, в неї найвеличніша історія, досягнення, переконання, люди і плани, тут народжуються тільки великі люди і всіх чекає найсвітліше майбутнє. Велич цієї країни була незаперечна.
Чим доросліша ставала Я, тим більш очевидною ставала різниця між тим, що бачиш навкруги, і тим, що казали в новинах, з трибун, писали в підручниках і на транспарантах. Можливо колись Союз і був квітучою країною, можливо, не заперечую. Але Я цього не застала. В пам’яті залишились лише нескінченні черги, тотальний дефіцит, і повна, абсолютна, всепоглинаюча бєзнадьога.

І ось його не стало, моя батьківщина, моя Родіна перестала існувати. Спершу відчуваєшь здивування, потім - неприйняття, коли розум не може відректися від очевидного, а серце вірити не хоче, бо «любовь к родінє» вбили-вшили надійно, і, нарешті, примирення з тим що сталося. Ну що ж, померла, так померла, треба жити далі, бажано щасливо.
З того часу в мене немає «родіни» і я не ходжу на вибори. Тобто я ніколи не ходила на вибори (хіба що пару раз таки був грішок, дуже вже милими і пухнастими здавалися помаранчеві у 2004) До речі про вибори, кожні наступні кумедніші за попередні, я сходу не зможу сказати хто НЕ зможе прийняти участі у виборах: громадяни інших країн, засудженні, наркомани, фашисти, підараси, кіногерої – будь ласка, всі до ваших послуг.

Час спливав, життя тривало і потроху налагоджувалося. Вже у новій країні народжувались і зростали діти – нове вільне покоління. Їм розповідали вже іншу легенду, дуже гарну і красиву. Їх країна, їх батьківщина дуже-дуже велика, велика європейська незалежна держава зі своєю неповторною мовою і унікальними традиціями. Велич цієї нової країни просто зашкалює, вона найвеличніша з усіх країн, що будь-коли існували, а той, хто хоч на мить в цьому сумнівається, має перестати існувати. І ось ця найнайнайвеличніша країна розсипається на шматки просто на очах. Чи зможуть вони це прийняти? Доведеться. Спочатку трохи боляче, а потім пофіг. Ось і виросло ще одне покоління без батьківщини, вже друге поспіль.

P.S.
– Бабушка, а что такое «родина»?
– Я не помню, солнышко, я не помню.



ukraina
Tags: Украина, моё
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments