?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Ти ніколи не була вільною




Ти ніколи не була вільною,
Від самого свого народження.
Називала себе єдиною,
Та забула своє походження.

Сфабрикована, штучно створена,
Ти живеш за наказом хазяїна,
Генетично модифікована,
Україна, чи, може, окраїна.

З різних клаптиків зшита-склеєна,
Що не мали нічого спільного,
Як фантазія злого генія,
Народилася, щоб загинути.

Птах деструкції на твоїм гербі,
Та приреченість – у словах гімну,
З тих, хто правив тобою колись,
Нікому не була ти потрібна.


Хто герої твої?  Зрадники?  Вбивці?
Кров’ю вмита, залита сльозами.
В чому слава твоя?  Хто дасть відповідь?
Ти вже продана дітьми й братами.

Літа край – двадцять третя річниця,
Це остання, наступних не буде.
Блакить неба та стигла пшениця,
Сплине час і про все це забудуть.

У підручниках назва на згадку,
Сухі цифри – роки існування.
Ти загинеш і знов все спочатку,
І не вперше, нажаль, не востаннє.

Буде в тебе нове добре ім’я,
Нове щастя, і доля, і пісня.
І чим швидше підеш у небуття,
Тим скоріш зможеш знов відродитись.

липень 2014